Блог учителя історії: Леонід Ілліч Брежнєв

(*19 грудня 1906 (1 січня 1907), Кам'янське (нині Дніпродзержинськ), Україна — †10 листопада 1982, Москва) — радянський державний і партійний діяч, Перший секретар ЦК КПРС (1964 — 1966), Генеральний секретар ЦК КПРС (1966 — 1982)

Народився в родині робітника-металурга.
1923 року вступив до Курського землевпорядного-меліоративного технікуму та вступив до лав комсомолу.
1927 року закінчив Курський землевпорядно-меліоративний технікум й почав працювати землевпорядником в Кохановському районі Оршанського округу Білоруської РСР.
1928 року Леонід Ілліч одружився з Вікторією Петрівною Денисовою. Вона була на рік молодшою й навчалася в Курському медичному технікумі.
Після роботи в Курській області та Білорусії Брежнєва направили на Урал (Свердловськ) на посаду завідувача районним земельним відділом. Він брав участь у створенні колгоспів і розкуркуленні. 1931 року Брежнєв став кандидатом в члени ВКП(б) й перейшов на керівну роботу в окружне земельне управління, але через кілька місяців із невідомої причини покинув сільське господарство й повернувся в Каменське.
1935 — закінчив Дніпродзержинський металургійний інститут.
З 1937 року — на керівній радянській і партійній роботі.
В роки Другої світової війни був військово-політичним працівником у діючій радянській армії
1943 — отримав звання генерал-майора.
Після війни — знову на партійній роботі (зокрема, перший секретар комуністичних партій Молдавії та Казахстану).
1964 — після усунення від влади Микити Хрущова обраний Генеральним секретарем ЦК КПРС. Леонід Брежнєв пропонував В. Семичастному, голові КДБ СРСР у період підготовки Пленуму ЦК КПРС 1964 року, фізично позбутися М. С. Хрущова шляхом улаштування аварії літака, автокатастрофи, отруєння або арешту^[2]